ETHOS

ЕТОС на практиці під час війни

Відомий американський дослідник православної літургіки Микола Денисенко закликав Православні Церкви відмовитися від співпричастя з Московським патріархатом

Причастя, Розлука, Зцілення

На офіційному рівні ми описуємо причастя як участь у житті Божому. Ми пов’язані з усім причастям віруючих на Божественній Літургії, навіть коли ми відсутні – вони продовжують за тих, хто вдома. Ця літургічна участь є пролепсісом майбутнього життя, коли Бог буде усім у всьому, і ми будемо всі разом, зібрані навколо Нього та в Ньому.

Ми хапаємося за мову, щоб описати це причастя у звичайному житті. Найкраща метафора – сімейне зібрання – сім’я на мікрорівні, або парафіяльна сім’я на макрорівні (або єпархіальна для жорстких екклезіологів).

Не існує такої речі, як життя, яке складається лише з хороших переживань та взаємодій. В сім’ї люблять один одного, але сваряться. І, якщо бути чесними, сім’ї можуть бути жорстокими. Батьки можуть відчужувати своїх дітей. Подружжя сперечаються і кидаються гіркими словами. Люди вчиняють насилля – фізичне, сексуальне, емоційне.

Коли існує насилля, має бути розділення, щоб захистити вразливих. Примирення може прийти пізніше, але лише на абсолютно нових умовах.

Прямо зараз РПЦ бере участь у найжорстокішому фізичному та сексуальному насильстві з боку РФ щодо громадян України. Керівники РПЦ благословляють і виправдовують вбивство невинних. Інші члени церковної “родини” надіслали листи з проханням керівників РПЦ втрутитися. Лідери російської церкви ігнорують ці благання своїх братів і сестер. Здається, вони вдвічі збільшили мову ворожнечі та підбурювання до насильства.

Вже недостатньо, щоб будь-яка з Православних Церков просила їх зупинитися. Тепер треба нам відлучитися від Московської Церкви – відмовитися від причастя з ними, припинити поминати на Літургії.

Це необхідно, бо це наступний крок пророчих дій, що мають на меті викрити насилля, яке Російська Церква дозволяє і благословляє.

Примирення стане можливим тільки після цієї необхідної розлуки. Ніхто не може демонструвати бажання припинити вбивства та руйнування, і при цьому продовжувати підтримувати нормальні відносини з керівниками Російської Церкви. Ми лише дозволяємо їм продовжувати робити скандальні і просто неправдиві заяви про виправдання цих злочинів, якщо ми продовжуємо підтримувати нормальні відносини.

Я сподіваюся і молюся, що керівники Церков продовжать ті кроки, які вони вже зробили, відмовившись брати участь у насильстві, яке лідери РПЦ продовжують вчиняти над невинними громадянами України. Це означає відділитися від них, захистити невинних.

Якщо ми не можемо цього зробити, ми не тільки порушуємо людську гідність жертв та біженців. Ми також порушуємо власну гідність.

Микола Денисенко – доцент факультету Теологічних наук і директором Екуменічного інституту Хафінгтона в університеті Лойола Мерімаунт (Loyola Marymount University) в Лос-Анджелесі. Спеціалізується на літургійному богослов’ї і православному християнстві.

Поділитись:

Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin
Share on telegram
Share on whatsapp

#God against war у соцмережах:

Підписуйтесь і поширюйте.