ETHOS

ЕТОС на практиці під час війни

The Washington Post: російський православний лідер підтримує війну в Україні і чинить розкол

Про ситуацію, в якій опинилася УПЦ і РПЦ та про церковний трибунал над патріархом Кирилом.

Патріарх Кирило розлютив багатьох священиків своєю підтримкою Володимира Путіна, який виправдовує вторгнення в Україну.


Він окормляє свою паству у позолоченому соборі, що побудований на честь перемоги Росії над Наполеоном, де тиждень за тижнем могутній голова Російської православної церкви працює над тим, щоб всі вірні брали участь у вторгненні своєї країни в Україну.


Чи то попереджаючи про «зовнішніх ворогів», які намагаються розколоти «об’єднаний народ» Росії та України, чи то дуже публічно благословляючи генералів, які ведуть війська на полі, Патріарх Кирило став одним із найвидатніших прихильників війни. Його проповіді перегукуються з риторикою, яку президент Володимир Путін використав, щоб виправдати напад на мирне населення.


«Нехай цей образ надихає молодих воїнів, які приймають присягу, стають на шлях захисту вітчизни», — сказав Кирило, даруючи позолочену ікону генералу Віктору Золотову під час богослужіння в московському Храмі Христа Спасителя в середині березня. «Цінний дар, – відповів генерал, – захистить війська в боях проти українських «нацистів».


«Будь-яка війна повинна мати зброю та ідеї», – сказав Кирило Говорун, професор еклезіології, міжнародних відносин та екуменізму в Університетському коледжі Стокгольма. «У цій війні Кремль надав зброю, а церква надає ідеї».


В цьому процесі Кирило спричинив глибокий розкол у світовій Православній Церкві, а священики в Україні, інших країнах Європи та Сполучених Штатах засуджують його підтримку. Навіть десятки священників нижчого рангу в Росії порвали з 75-річним патріархом, додавши свої підписи під відкритим листом із засудженням вторгнення.


Православні священики в Україні пішли набагато далі. У відкритому зверненні минулого тижня понад 320 з них звинуватили патріарха в проповіді «єресі» та попросили лідерів світової церкви віддати його під трибунал.


«Кирило вчинив моральний злочин, благословляючи війну проти України та повністю підтримуючи агресивні дії російського війська на українській території», – пишуть вони. «Нам неможливо залишатися в будь-якій формі канонічного підпорядкування Патріарху Московському».


Патріарх і його відділ комунікацій не відповіли на запити The Washington Post прокоментувати.
Онлайн-петиція назвала Кирила провідним автором «однієї з ідеологічних основ цієї війни», доктрини, відомої як «Русский мир» або «Руській мір». Концепція — постійна тема в проповідях патріарха — стверджує, що народи Росії, України та Білорусі є єдиною цивілізацією, що виникла з хрещення слов’янських племен у 10 столітті в Києві, який тоді був центром земель, відомих як Русь.


Для деяких ця догма може здатися мирною та всеохоплюючою, але критики стверджують, що Росія використовує її, щоб відновити панування над територією, яку вона контролювала під час Російської імперії та Радянського Союзу. Путін прийняв цю доктрину в останніх виступах, стверджуючи, що Україна насправді ніколи не існувала як окрема держава та історично належала землям під керівництвом Росії. Історики кажуть, що це абсолютно неправильно.


Кілька днів тому на богослужінні на північному заході Москви були помітні ознаки прихильності церкви до держави. У ящиках, прикрашених православними хрестами, вимагали пожертвувань для біженців із двох регіонів сходу України, де Москва безпідставно стверджує, що люди тікають від українського державного гніту.


Не всі там підтримують офіційну церковну версію.


«Те, що відбувається, є катастрофою для Росії та України», – сказала 42-річна лікарка Ольга, яка боялася назвати своє повне ім’я. «Я розумію, що наше мовчання жахливе, але насправді багато росіян категорично проти цієї війни». Вона хвилюється через численні наслідки: «Тепер з цим доведеться жити до кінця життя, і, напевно, навіть наших онуків українці зненавидять. Тому що ми агресори в очах усього світу».


Православна церква була домінуючою силою в російському житті аж до більшовицької революції, коли Рада сильно обмежила віру і знищила багатьох священиків. Міні-відродження релігії було дозволено під час Другої світової війни, щоб викликати «патріотичний імпульс» у суспільстві, пояснив Андрій Кордочкін, російський православний священик у Мадриді. Але держава тримала жорсткий контроль.


За даними Pew Research Center, пострадянська конституція Росії відновила релігійну свободу, що викликало зростання віруючих: частка свідомих дорослих, які ідентифікують себе як православні християни, зросла з 31% до 72% у період з 1991 по 2008 рік. Однак станом на 2008 рік лише близько 7 відсотків регулярно відвідували церкву.


Кінець радянського періоду залишив «ідеологічну діру» в російському суспільстві, порожнечу, яку, за словами Говоруна, Кирило кинувся заповнити, коли піднявся в церковні ряди і став патріархом у 2009 році. Він звернувся до доктрини «Руській мір», як і Путін п’ять років тому, коли анексував український Кримський півострів. Кирило, союзник, який свого часу вихваляв перші роки правління Путіна як «Боже чудо», не висловився проти анексії.


Його проповіді з початку війни неодноразово вказували на зовнішніх ворогів, як на агресорів, що намагаються розділити сусідні країни, які він описує як «один народ».


«Не дай Боже, щоб нинішня політична ситуація в близькій нам братній Україні була спрямована на те, щоб злі сили, які завжди боролися проти єдності Русі та Російської Церкви, взяли верх», – сказав Кирило через кілька днів після вторгнення.


Через кілька днів один із підлеглих Кирила розповсюдив листа з проханням до церков прочитати молитву з благанням Бога «повалити плани» «чужих, які говорять іноземними мовами», і які хочуть воювати з Росією.


03 квітня Кирило промовив проповідь у збудованому для збройних сил соборі на околиці Москви. Його металеві сходи виготовлені з переплавленої німецької зброї Другої світової війни. Його мозаїки зображують батальні сцени.


«Більшість країн світу зараз перебувають під колосальним впливом однієї сили, яка сьогодні, на жаль, протистоїть силі нашого народу», — сказав Кирило, маючи на увазі США. «Увесь наш народ сьогодні має прокинутися та зрозуміти, що настав особливий час, від якого може залежати історична доля нашого народу».


Деякі російські священики вживають у своїх проповідях подібні або навіть більш жорсткі слова, а єпископи тиснуть на духовенство, щоб воно не виступало відкрито проти війни, за словами релігієзнавця Сергія Чапніна, колишнього редактора видавництва Московського патріархату, а нині старшого наукового співробітника Православної церкви Центру християнських досліджень при Фордхемському університеті.
«Десятки моїх друзів-священників у Росії намагаються пояснювати парафіянам, що не варто цілком вірити державній пропаганді, але в приватних розмовах», — сказав Чапнін.


Проте дехто висловився публічно – рязанського священника було звільнено за антивоєнні пости в соціальних мережах, а костромського влада оштрафувала за публічне інакомислення.
Реакція також спалахнула в численних парафіях за межами Росії, які підпорядковуються Московському патріархату. Минулого місяця одна російська православна церква в Амстердамі розірвала зв’язки та прагне приєднатися до Константинопольського патріархату.


Лідер Православної церкви в Литві, яка входить до Московського патріархату, виступив із сміливою заявою проти війни і заявив, що литовські віруючі будуть прагнути «більшої церковної незалежності». «Ми рішуче засуджуємо війну Росії проти України і молимо Бога про її якнайшвидше закінчення», – йдеться у заяві митрополита Віленського і Литовського Інокентія. «Як ви, напевно, вже помітили, у нас з Патріархом Кирилом різні політичні погляди та сприйняття поточних подій. Його політичні заяви про війну в Україні – це його особиста думка».


Ці розколи напевно зростуть, якщо Кирило продовжить захищати бої. Багато хто в церкві прислухається до його слів 24 квітня, коли відзначається Православний Великдень.


Андрій Пінчук, один із українських священиків, який закликає віддати Кирила під трибунал, сподівається, що патріарха позбавлять посади. Ще краще, хоча й нездійсненно, допустив Пінчук, було б «відлучити патріарха Кирила від церкви та оголосити йому анафему».


Девід Л. Стерн з України та Мері Ілюшина з Латвії зробили внесок у цю доповідь. Переклад на українську – Луценко Ірина.

Джерело: The Washington Post

Поділитись:

#God against war у соцмережах:

Підписуйтесь і поширюйте.