ETHOS

ЕТОС на практиці під час війни

Пол Вальєр – Відповідь на “Лист з Києва”

Шановний Костянтине, я прочитав Ваш «Лист із Києва» у серії  «Плакати і листівки»  («Placards et Libelles»), видавництва Cerf. Це чудовий твір. Мені також подобається формат серії «Плакати і листівки» цього видавництва. Як добрий протестант, я колись досліджував «Справу листівок» 16-го століття. Шляхетна традиція, і Ви, безперечно, належите до неї. Традиція свободи, відкритого дискурсу, гідності.

У Вашому листі багато речень привернуло мою увагу. Одне з найкращих, на мій погляд: «Хто в Європі стане слухати володаря, який забажав би перекроїти кордон між Францією та Німеччиною, посилаючись на Карла Великого?». Так! Тим не менш, навіть деякі вчені на Заході серйозно сприймають путінську нісенітницю про середньовічну Русь. Але, як на мене, найзагадковіший лиходій у нинішній трагедії — це Кирило. Путін — крутий мачо, людина рядових інтелектуальних здібностей, посередність, яка вважає себе генієм, а насправді просто гангстер, мафіозо (який, на жаль, також є главою однієї з наймогутніших країн світу). Кирило — це інше. Ми з Вами знаємо, що він яскрава, добре освічена людина, має великий досвід спілкування з людьми Заходу. Проте, схоже, він вірить у свою історичну міфологію. Як таке могло статися? Яке Ваше пояснення?

Але повернемося до Вашого «Листа з Києва». Цілком розумію Ваше зауваження, що коли Ви слухаєте журналістів та інших коментаторів французьких ЗМІ, Вам часто здається, що вони говорять про «іншу планету», ніж та, на якій Ви живете. Вони не здатні уявити, що ВОНИ можуть жити в метро або втекти з дому, не маючи нічого, крім кількох речей у рюкзаку. І все ж ця небезпека цілком реальна, і вона стане ДУЖЕ реальною, якщо Путін досягне успіху в Україні. На жаль, як Ви, напевно, знаєте, американські спостерігачі мають навіть іще менше уяви про цю реальність — реальність загрози нашій цивілізації. Багатьом американцям важко уявити, що руйнування, які вони бачать на відео з України, насправді можуть прийти до Америки. Вони, звісно, співчувають стражденним: «Ми жаліємо ЇХ; ВОНИ терплять такий жах!». І це співчуття справжнє. Але, якщо знову послатись на Ваш лист, американці думають про українців ВОНИ, а не ВИ чи ТИ. Мені сподобалося Ваше відлуння Мартіна Бубера: екзистенційно людську реальність можна зустріти лише в модусі Я/ТИ, інакше вона перестає бути людською реальністю. Люди стають «речами», «об’єктами». Це насправді так. Ваш друг і колега філософ Козловський теж яскраво висловився з цього приводу словами Віктора Франкла: «внутрішній Бог». Це поняття для мене нове. Я вдячний Вам за знайомство з цією думкою і цими мислителями.

Тож іще раз, любий друже, дякую, що поділилися зі мною своїм «Листом із Києва». Це досконале «свідчення» нашого часу. З хвилюванням бачу, як воно поширюється в Європі та за її межами. Молюся за вашу незмінну стійкість і мужність у «інформаційній війні».

Із глибокою вдячністю, Пол

Пол Вальєр – почесний професор релігії Університету Батлера. Спеціалізація: російське православ’я; богослов’я і релігійна думка; соборна практика християнської церкви. Автор праць «Нова російська теологія: Бухарєв, Соловйов, Булгаков» (Еердманс, 2000), «Соборність: історія прийняття рішень у церкві» (Кембридж, 2012) і «Зміни та традиції в російській цивілізації» (Хайден-Макніл, 1994). З 2003 року Вальєр регулярно читає лекції в Київському літньому богословському інституті в Україні.

Поділитись:

Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin
Share on telegram
Share on whatsapp

#God against war у соцмережах:

Підписуйтесь і поширюйте.