ETHOS

ЕТОС на практиці під час війни

Одна з кращих патрологів світу, чеський богослов Ленка Карфікова звернулась з листом на підтримку України

17 березня одна з кращих патрологів світу і керівник міжнародної патологічної асоціації на прохання директора Центру Європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія» Костянтина Сігова виклала свої роздуми щодо війни в Україні.

Лєнка Карфікова (Lenka Karfíková) – чеський католицький богослов, філософ, перекладачка (Ансельм Кентерберійський, Гуго Сен-Вікторський), і видавець (у видавництві «Ойкумена», серії «Fontes Latini Bohemorum», «Бібліотека середньовічної традиції», «Бібліотека ранньохристиянської традиції»). Сфера наукових інтересів: середньовічне богослов’я, філософія.

Щиро дякую за запрошення подати голос з Чехії до Києва в облозі. Зрозуміло, що солідарність Чехії з Україною, яка стала жертвою російської агресії, величезна. Ми одразу порівнюємо з Мюнхеном 1938 року, де тодішні великі держави Великобританія, Франція та Італія погодилися віддати Гітлерові чеське прикордоння, населене переважно німцями. Чехословаччина була рішуче налаштована захищатися, мобілізація відбулася, але врешті-решт капітулювала, покинута союзниками, які тим самим хотіли запобігти війні. Вони все одно її не зупинили.

Живі й наші спогади про серпень 1968 року, коли півмільйонна радянська армія вторглася до Чехословаччини. Зараз ми згадуємо пісні тих часів, де радимо російським солдатам: «Іди додому, Іване,… і не повертайся. Ніколи.» Проте, ситуацію не можна порівнювати, тому що ми тоді не оборонялися (хоча нараховуємо 296 загиблих і 577 важко поранених у зв’язку з радянською окупацією). Під тиском у Москві наш уряд погодився на «братську допомогу» проти начебто імперіалістів, наші солдати не могли озброєно протистояти, хоча деякі хотіли. Потім слідувало двадцять років «нормалізації», коли під танками радянських окупантів загинула «Празька весна» і разом з нею свобода чехів і словаків. Слава Богу, від 1991 року на нашій території російські солдати вже не перебувають. Це була одна з перших речей, про які домовилася наша вільна держава на чолі з Вацлавом Гавелом після «Оксамитової революції» 1989 року.

Саме тому зараз українські прапори майорять не тільки в Празі, а майже у всіх чеських містах, ми приймаємо біженців, скільки можемо (у нас їх уже понад 270 тис.), намагаємося краще пізнати українську культуру. Слухаємо композиції Валентина Сільвестрова, переглядаємо фотографії зі св. Софії в Києві та з Печерської Лаври, читаємо галицького письменника Тараса Прохаско, розмірковуємо над розпрацьовками історика Сергія Плохія. Захоплюємося хоробрістю та раціональністю президента України Володимира Зеленського, порівнюємо його з Вацлавом Гавелом, який спочатку також був людиною театру, хоча, на щастя, не мусив проходити таким страшним випробуванням. Навіть прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала разом із польською та словенською делегаціями нещодавно відвідали президента Зеленського та прем’єр-міністра Шмигаля в оточеному Києві. Європа і НАТО повинні допомагати вам, чим можуть. Нашим завданням в Європі є наполягати на цьому. Адже це також наша війна, ви її ведете не лише за українську незалежність, а й за Європу як вільний континент і за європейські та християнські цінності, якими є гідність та право на особисту і політичну свободу кожної людини. Повним цинізмом є те, що Володимир Путін видає себе за захисника християнства, потоптавши ці найосновніші цінності.

З великою відразою і жалем ми дізнаємося, що означає його смертоносна ідеологія Святої Русі («Русского мира») на практиці, та наскільки серйозні його претензії щодо постсоціалістичних країн, котрі, на щастя, тепер вільні. З почуттям вдячності та сорому ми усвідомлюємо, що зараз українці борються також за нас, та бажаємо вам від усього серця, щоб ви досягли успіху в тому, чого не вдалося нам у 1939 та 1968 роках. Слова Вацлава Гавела з 1989 року, так багато разів висміяні його критиками, набувають нині нової актуальности: «Правда і любов повинні перемогти над брехнею та ненавистю».

Вітання із вільної Праги

Ленка Карфікова, 17 березня 2022 року

Науково-видавниче об’єднання «Дух і літера» кілька років тому видало книгу авторки про святителя Григорія Ниського, одного із найоригінальніших мислителів грецької патристики. Обкладинка книги прикрашена зображенням мозаїки святителя з собору Софії Київської.

Поділитись:

Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin
Share on telegram
Share on whatsapp

#God against war у соцмережах:

Підписуйтесь і поширюйте.