ETHOS

ЕТОС на практиці під час війни

Монахиня Васса Ларіна. Православне християнство і війна

Триває 4-й тиждень православного посту; тиждень Хрестопоклоніння. Це також 5-й тиждень війни православних проти Православ’я в Україні. І це змушує мене замислитися про шляхи, якими Хрест був «мілітаризований» у візантійській та православній християнській традиції. А також про шляхи, якими він був поступово «демілітаризований» у нашій безперервно прогресуючій християнізації, протягом усієї церковної історії, а особливо в християнській думці на Заході в сучасний період.

Якщо ви нічого не знаєте про «воєнізацію Хреста» в нашій традиції, ось головний православний гімн (або Тропар/Аполітикіон) присвячений Хресту:

“Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, перемоги православним християнам (попередній текст: благочестивим імператорам) над їхніми супротивниками подай. І Хрестом Твоїм охороняй нас –оселю Твою!”

Цей текст відображає дух «благочестивих» імператорів, таких як Костянтин та Іраклій, які сприйняли Хрест як символ не лише своєї віри в Ісуса Христа, а і як символ їхніх військових перемог над військовими супротивниками чи ворогами. Тут є невеличка «проблема», якщо ви щось знаєте про Ісуса Христа та Його Хрест. Основна ідея Ісуса Христа та його хресного страждання абсолютно протилежна отриманню воєнних «перемог» над будь-якими «супротивниками».

АЛЕ… Уже тоді, у високомілітаризовану візантійську епоху, ми також бачимо ознаки «демілітаризації» Хреста. В іншому старовинному гімні Хресту, нашому кондаку свята Воздвиження Хреста Господнього (14 вересня). Цей гімн «демілітаризує» Хрест, називаючи його «зброєю миру» та нагадуючи, що Ісус Христос був «добровільно» розіп’ятий, тобто добровільно переможений фізично:

Вознісся на Хрест волею, Христе Боже, даруй щедроти Твої новому людові Твоєму, що носить ім’я Твоє. Звесели силою Твоєю благовірних людей, подаючи їм перемогу над супротивниками зброєю миру — Хрестом Твоїм — непоборним знаменом перемоги.

В Римській імперії, в основному язичницькій, війна здавалася настільки природнюю, що вона була обожнена (як у культі Марса, бога війни). З тих часів наша християнська традиція повільно спонукає нас добровільно діяти проти війни, шляхом добровільного взяття Хреста. Язичницьке суспільство обожнювало війну (як у культі Марса), тому що людство прагне обожнювати й приносити жертви тому, що не може контролювати. Людство обожнювало свої власні пристрасті, як-от пожадливість (богиня Афродіта), жадібність (боги Плутус, Ганеша) і так далі, ніби ми нічого не можемо з ними зробити, окрім як служити їм. Але Блага Новина Ісуса Христа, Євангеліє, нагадала нам, що ми, насправді, можемо протистояти війні та іншим пристрастям, приймаючи Хрест, «зброю миру». Ми повільно усвідомлювали це благовістування, не одразу, а протягом усієї християнської ери. Ми, як християни, прогресуємо з покоління в покоління, і це моя головна думка.

Ми прогресуємо, як християни, оскільки Святий Дух діє в нас, з покоління в покоління, незважаючи на всю ненависть до себе, яку християни (особливо на Заході) висловлюють останнім часом. Це те, що о. Георгій Флоровський назвав «теологію загибелі». На переконання багатьох західних (також православних) християн Церква загинула, оскільки вона вже не така, як деякі уявляють собі «золотий вік» Отців. Але це не так. Незважаючи на всі наші християнські розбіжності, ми виробили, особливо на Заході, більш витончене відчуття правильного і неправильного. І ми зараз більше дбаємо про визначення правильного і неправильного. Можливо, ми бачимо це «неправильне» в наших політичних чи політизованих поглядах, але у нас є базове відчуття, яке ніколи не було основним у стародавні часи, що пропагувати життя – це добре, а пропагувати вбивство – погано. Отже, ми захищаємо життя і засуджуємо вбивство.

Це, моя думка, стосовно всієї теми війни в Україні. Йдеться про нашу вірність життєдайному Хресту та його благовістуванню, і я вірю, що ми всі це зрозуміємо, незважаючи на наші розбіжності щодо політичних поглядів. Чим швидше ми всі це зрозуміємо, незважаючи на наші політичні розбіжності, тим краще.

Джерело: Сторінка Vassa Larin у мережі Фейсбук

Поділитись:

#God against war у соцмережах:

Підписуйтесь і поширюйте.