ETHOS

ЕТОС на практиці під час війни

Андрій Шишков: Дружня критика та 3 зауваження щодо “Декларації православних богословів світу про “русскій мір”

До вашої уваги стислий зміст статті відомого теолога Андрія Шишкова, розміщеної на порталі Public Orthodoxy. З оригінальним текстом статті ви можете ознайомитись за посиланням. Текст “Декларації православних богословів світу про “русскій мір” можна читати за посиланням.

Андрій Шишков – студент PhD Школи богослов’я та релігієзнавства Тартуського університету (Естонія) та молодший науковий співробітник проекту «Православ’я як солідарність» за підтримки Естонської наукової ради (PRG 1599).


Я вважаю, що текст Декларації не досягає своєї мети ні за змістом, ні за загальним аргументом. Неможливо сформулювати звинувачення цій доктрині та її автору на основі Декларації, яка стосується не реального російського світу, який вбиває невинних людей, а світу уявного. Для обговорення я хотів би окреслити три моменти, щодо яких, на мою думку, Декларація не відповідає своїм цілям.

  1. Автори невірно описують сутність вчення «русскій мір».

    Проблема в тому, що з опису руського миру в Декларації не зрозуміло, чому він такий жахливий і чому раптом його потрібно засудити. І головне, не пояснюється, як з цієї доктрини випливає військова агресія росії проти України. Русскій мір тут подається як звичайна національна доктрина, яка дуже схожа на доктрини що мають деякі інші національності.

    Справжній жахливий «русскій мір», який бомбить Маріуполь та інші українські міста, кардинально відрізняється від описаного в Декларації. Суть доктрини «русскій мір» полягає в тому, що вона відмовляється розглядати українців і білорусів як нації і намагається представити їх як субетнічні групи в складі російської нації.

  2. Русскій мір — це політична доктрина, а не богословська, а отже, не єресь.

    Загалом, засуджувати геополітичну доктрину як єресь є теологічно невірним, якщо вона не має християнського змісту. А справжній русскій мір майже нерелігійний. Православ’я в ньому не опорна конструкція, а маленька барокова деталь, що виконує лише декоративні функції. Віра в Бога тут виступає як музейний експонат, пов’язаний з пам’яттю предків.

    Але це не змінює того факту, що патріарх і священнослужителі в майбутньому мають бути притягнені до церковного суду не як єретики, а як високопоставлені співучасники злочинів проти людства.

  3. Наслідування Декларації Бармена є ознакою патерналізму та колоніалізму.

    Наслідуючи стиль Барменської Декларації, Декларація про “русскій мір” стає своєрідною антибарменською декларацією, оскільки виражає прямо протилежний досвід. Написана з добрими намірами, але теологами, які ніколи довго не жили під авторитаризмом, а тим більше тоталітаризмом. Наскільки мені відомо, у її підготовці не брали участі богослови з росії чи Білорусі.

    На відміну від важко здобутої і дуже скромної Барменської Декларації, моральний голос якої пробивається крізь густий туман ідеологічної пропаганди, автори Декларації про “русскій мір” виступають з певної моральної позиції, не маючи для цього жодних підстав. Таким чином, Декларацію можна тлумачити як патерналістську і навіть таку, яка має колоніальний відтінок.

Джерело: Public Orthodoxy

Поділитись:

Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin
Share on telegram
Share on whatsapp

#God against war у соцмережах:

Підписуйтесь і поширюйте.