ETHOS

ЕТОС на практиці під час війни

Звернення духовенства до предстоятеля Української Православної Церкви (МП) Блаженнішого Митрополита Онуфрія

Христос воскрес! Ваше Блаженство!


24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала війну проти нашої Батьківщини – України. Щоденно російські війська чинять страшні звірства: вбивства, катування мирних жителів, зґвалтування жінок і дітей. Варто згадати масові поховання Бучі, Ірпеня, Бородянки чи Гостомеля. Загарбники руйнують цілі міста (Маріуполь, Чернігів, Суми, Харків та ін.), скидають бомби та ракети, які спричиняють масові жертви серед цивільного населення. З окупованих територій сотні тисяч українців примусово депортуються до Росії. Усі ці факти свідчать про цілеспрямований геноцид українського народу з боку військово-політичного керівництва РФ.


Для нас у цьому всьому особливо жахливим є те, що це свавілля отримало благословення патріарха Кирила, який називає себе патріархом не тільки Росії, але й України. Не зважаючи на неодноразові звернення священноначалія Української Православної Церкви, окремих архієреїв, священнослужителів та парафій, Московська патріархія не знайшла в собі сил засудити вторгнення російських військ на територію України. Натомість усе те беззаконня, яке твориться в Україні, усіляко намагаються показати, як боротьбу російських збройних сил проти якихось міфічних «сил зла». Практично патріарх дав ясно зрозуміти, що він не з паствою, яку вважає своєю, а з Путіним і його воєнщиною. Таким чином він став на шлях оправдання війни проти України, а тому несе однакову відповідальність за воєнні злочини проти людяності.


Крім того, патріарх Кирил є провідником «русского мира» – ідеології, яка суперечить віровченню Церкви і має бути засуджена як різновид єресі етнофілетизму. Адже саме вона стала ідеологічним підґрунтям для заперечення існування українського народу та оправдання цієї жахливої війни.


Показовим є також той факт, що у цьому патріарха підтримує єпископат і священнослужителі РПЦ, які навперебій схвалюють людиноненависницькі плани Путіна і воєнні дії російської армії в Україні. Це ще раз підтверджує те, що замовчування правди, використання брехливих звинувачень на адресу народу України, оправдання злодіянь російських військ стало не якимось одиничним випадком, а усвідомленою позицією Московської патріархії.


Така позиція РПЦ на чолі з патріархом Кирилом не може не бентежити наш боголюбивий народ, викликає спротив та повне її несприйняття, адже це означає відмову від головної заповіді Христа – заповіді любові. Ми, священнослужителі Української Православної Церкви, які підписали Звернення до Східних Православних Патріархів, небезпідставно вважаємо, що священноначаліє РПЦ у ситуації, що склалася, свідомо обрало сторону зла: «… люди ж темряву полюбили більше як світло, лихі бо були їхні вчинки!» (Ін. 3:19). Тому вважаємо за недоцільне і злочинне подальше перебування у лоні РПЦ як організації, що проміняла вічні істини Христа на сьогочасну і примарну вигоду світу цього.


Хочемо зауважити, що питання необхідності удосконалення канонічного статусу УПЦ турбує не лише нас. Наші прагнення підтримують віряни, від імені яких ми виступаємо. Про такі наміри заявила вже значна частина єпархій на чолі зі своїми керуючими архієреями, засвідчивши це у зверненнях на Ваше ім’я.
Ми хочемо підкреслити, що звернення духовенства УПЦ до Вас та до Східних Православних Патріархів умотивовані насамперед бажанням соборно знайти канонічні рішення для виходу зі спровокованої РПЦ кризи в українському і світовому Православ’ї.


Саме тому, Ваше Блаженство, ми просимо Вас:


1) дати канонічно-богословську та морально-етичну оцінку висловлювань і дій патріарха Кирила та священнослужителів РПЦ;
2) рішуче засудити дії тих священнослужителів УПЦ, які заплямували себе колабораціонізмом і відвертою підтримкою російської агресії;
3) невідкладно почати соборне обговорення зміни канонічного статусу УПЦ, для чого терміново скликати Священний Синод, прискорити проведення Собору УПЦ та розпочати консультації з Помісними Церквами щодо питання виходу з кризової ситуації, в якій опинилась Церква через деструктивну діяльність РПЦ;
4) розглянути на Священному Синоді питання щодо відновлення євхаристичного спілкування з тими Помісними Церквами, з якими воно було припинене раніше.

Окрім зазначеного вище просимо особисто Вас, як нашого Предстоятеля, надати гарантії безпеки від переслідування єпархіальними єпископами тим священнослужителям, які в рамках соборного обговорення проявили небайдужість до долі Православ’я в Україні та висловили свою позицію.


Маємо надію, що це наше Звернення не буде «голосом волаючого в пустелі», а стане початком відкритого діалогу мирян, духовенства та єпископату УПЦ заради спільного блага і розвитку Церкви.
Звертаємося до усіх священнослужителів Української Православної Церкви, кому небайдужа подальша доля Церкви!


Це Звернення до Блаженнішого митрополита Онуфрія є відкритим для підписання. Кожен з вас має змогу підтримати авторів Звернення, групу священнослужителів, які раніше підписали відоме усім Звернення до Східних Православних Патріархів.


Свою згоду з його змістом ви можете висловити різними способами: коментарем під публікацією, повідомленням у Messenger чи просто поширенням цього Звернення можливими вам способами.
Сподіваємося на вашу небайдужість і підтримку!

Джерело: спільнота “Голос духовенства Української Православної Церкви” у мережі Facebook.

Поділитись:

Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin
Share on telegram
Share on whatsapp

#God against war у соцмережах:

Підписуйтесь і поширюйте.