Нам завжди здавалося, що гідний вчинок – це неодмінно красивий вчинок. Так думав Аристотель, який етичне ототожнював з прекрасним. Красивою є сміливість, красивою є готовність ризикувати. Але боятися будь-яких «соціальних контактів», носити захисну маску і рукавички, остерігатися вийти з дому – хто вважатиме це красивим, а не легкодухим? І тим не менш етичною у ситуації пандемії я назву саме така поведінку. Етичною для потенційного пацієнта, уточнимо. Медик приречений на «старе благородство», на готовність до жертви. Схоже, ми зіткнулися з новим викликом: гідність має отримувати якесь інше обґрунтування…